[personal profile] finesoul

Прикро!

Віджимаєш у них Крим, а вони не розвалюються, як картковий будинок, а лише гуртуються та цементуються навколо свої Батьківщини. Миролюбно вводиш війська до них на схід країни, а вони не біжать з переляку та починають ще впевненіше відбиватися. Вважаєш, що в них немає армії, а у них уся країна стоїть стіною за кожним своїм солдатом та дихає з ним одним диханням. Воюєш, воюєш, стільки грошей витрачаєш на танки, ракетні установки, артилерію, а третій рік їх дух лише міцнішає і ніхто відступати не збирається. Вселяєш їм братерські почуття примружившись скрізь приціл, а вони якось не переймаються їми та до біса відсилають.

Тлумачиш усьому світу, що у них скрізь фашисти, а світ чогось не дуже згоден і постає на бік тих фашистів, а тебе, борця с фашизмом, вважає за небезпечного шизоїда, якого варто ізолювати від суспільства. Показуєш їм розп'ятих хлопчиків, нацистські марші, голодуюче населення, яке відбирає хліб у голубів, кожну зиму пророкуєш їм замерзання, а вони навіть не віддячують за турботу, лише кивають, посміхаються та продовжують копати рів з крокодилами на кордоні. Переконуєш їх, що треба миритися та марно сваритися, а вони у могильній тиші нескінченних похорон своїх хлопців якось не чують та не цінять таку великодушну пропозицію.

Тупаєш ногою, щуришся та кричиш, що немає такої країни Україна, відкриваєш очі, а вона нікуди не щезла - є така країна Україна. Була. Є. І буде.

Про це пише у своєму Fаcebook російський журналіст Олександр Тверський.

Мітки

Травень 2017

Н П В С Ч П С
  123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28 293031   

За стиль дякую

Створено з Dreamwidth Studios
Сторінка створена 2017-Чер-24, Субота 15:25

Резюме сторінки