Так і я її не поважаю, як і всіх червоних. І небезпеку пропаганди я розумію, і згоден, що вулиці не повинні носити їхні імена.
Я скоріше сперечаюся через загальні принципи: що є один список "червоні вбивці і кати", і є інший список "червоні дурні і брехуни". І це саме різні списки.

Я кажу про те, що за людиною слід залишати юридичне право говорити-теревенити будь-що, включаючи і дурниці і hate speech (крім, ясно, прямих і конкретних закликів до насильства проти когось). Якщо ми змішуємо дії і слова - то це підстава до введення цензури і обмеження свободи совісті.

Я не проти того, щоби засуджувати Люксембург і Цеткін з ідейних чи етичних позицій - навпаки, сам рішуче засуджую їхні ідеї. Але я проти того, щоби ототожнювати їх з тими, хто реально були вбивцями і катами. Бо висновки будуть різні: із вбивцями треба боротися коктейлями молотова, кулями і тюрмою; але зі словами треба боротися словами. Дибенка я б при нагоді застрелив як небезпечного вбивцю, але вбивати Люксембург не став би і нікому не дав, бо тоді відкривається страшна скринька Пандори: якщо покарати за ідею ліваків, то чому б тоді і не антисистемних правих? А потім яких-небудь сектантів? А потім веганів чи есперантистів?

До речі, в Німеччині саме так і вийшло: ті, хто вбили Люксембург, через п'ятнадцять років вже вбивали всіх підряд за "невірний спосіб мислення". Ми ж ніби не таке суспільство хочемо побудувати.